Национальный цифровой ресурс Руконт - межотраслевая электронная библиотека (ЭБС) на базе технологии Контекстум (всего произведений: 645572)
Контекстум

Акты, издаваемые Комиссиею, высочайше учрежденною для разбора древних актов в Вильне : Т. 1- Акты Гродненского земского суда (290,00 руб.)

0   0
Издательство[Б.и.]
Страниц408
ID77774
Акты, издаваемые Комиссиею, высочайше учрежденною для разбора древних актов в Вильне : Т. 1- Акты Гродненского земского суда .— : [Б.и.], 1865 .— 408 с. — URL: https://rucont.ru/efd/77774 (дата обращения: 16.07.2024)

Предпросмотр (выдержки из произведения)

Т Е ЬСОЗ СЗ Г И О О І Е Ь Э , ІИШИІІІІЕ 5і> УІРЕЦЕИЙОЮ Р Я РАЗБ0Р4 ДРЕВНИГЬ АІТОВЪ пш Й) ф D u b Томъ L АКТЫ ГРОДНЕНСКАГО ЗЕМСКАГО СУДА. <...> Передъ нами врадникмми судовьши земскими пов ту Городенского Григоремъ Афанасевичомъ Ковалвскимъ судьею, Григор мъ Зеновьевичемъ Делъницкимъ подсудкомъ, а Алдреемъ Котовичомъ писаромъ, на местцы судовомъ, его милость панъ Иванъ Ивановичъ Хребътовичъ самъ добровольне оповедалъ и устне то до книгъ земскихъ созналъ, ижъ онъ зъ доброе воли овоее, умысломъ Богобойнымъ и Боголюбивымъ на то способ ный, (*) Этотъ документъ прииаддежитъ къ Фундаціоннымъ актамъ въ пользу православныхъ церквей въ зд шнемъ кра . <...> Явное доказатель7 2 1585. для помвоженя хвалы Божоей, дв волоки земли отъ продковъ своихъ на церковь именья своего Липского наданыя, придавшы еще на то самъ дворецъ им нья своего Липского Тимошковскій, которого дворца съ садибами и со всимъ кгрунтомъ есть волокъ тры, то есть, всего волокъ пять на церковь им нья своего Липского и теперешнему попу своему Василію Мартиновичу и жоне его до ихъ животовъ* надалъ и фундовалъ, на што листъ з^дисъ свой, зъ шыршимъ объясненемъ и варунъкааіи той справе належными на тую церковь фундованый, самъ его ыилость панъ Хребтовичъ передъ насъ принесшы и его вызнавшы просилъ, абы до книгъ земскихъ уішсанъ былъ, который слово въ слово такъ ся въ соб маетъ: Я Иванъ Ивановичъ Хребътовичъ вызнаваю самъ на себ симъ добровольнымъ листомъ записомъ моимъ, всимъ воб цъ и каждому зъ особна, кому бы того в дати была потреба, нинешнимъ и напотомъ будучимъ, ижъ што ее милость пани Юревая Хребтовичовая павж Людмила Юревна, княжна Толочинская, пани <...>
Акты,_издаваемые_Комиссиею,_высочайше_учрежденною_для_разбора_древних_актов_в_Вильне__Т._1-_Акты_Гродненского_земского_суда.pdf
Стр.1
^^^гШ^^^э^^^— АКТЫ ЗИСЗД;^^В^^Е З СЬ.ТЕ ЬСОЗ СЗ ГИООІЕЬЭ, ІИШИІІІІЕ 5і> УІРЕЦЕИЙОЮ Р Я РАЗБ0Р4 ДРЕВНИГЬ АІТОВЪ Й) пш Du b Томъ L АКТЫ ГРОДНЕНСКАГО ЗЕМСКАГО СУДА. ф of В И .71 ь> ш . В-ь Тнпогрй<і>Ін Л. U. ВЛВ1»ЯІ<»І»,4, 186 5. ^-»
Стр.2
A АКТЫ ИЗД^ІВ^иЕЪ^ІЖСЕ ІКОІІ П СІЕ^ССІЕІЕО, в мпі н* і ііі і .тціиою т пшп шшт mm, BU1J Ф Dnb. Томъ I. АКТЫ ГРОДНЕНСКАГО ЗЕМСКАГО СУДА. Въ ТипогряФІи Л. К. КИРКОРА. 1865.
Стр.3
Дозволено цензурою. 13 марта 1865 года.
Стр.4
ХТІРЕДІИІО.ЛІОІВІІЕ. ъ то время, когда Польша, составляя уже бол е 600 л тъ праішльное государство, и почитая себя несрав-ненно выше Литвы гражданскою образованностію и усп хами въ просв щеніи,—не им ла еще, для руководства въ управленіи, приведешаго въ порядокъ собранія законовъ,—великое княжество Литовское им ло уже полное уложеніе, удовлетворявшее въ посл дствіи около 250 л тъ требованіямъ его народонаселенія. И не удивительно. Польша, какъ политическое т ло, никогда недостигала совершенной зр лости. Едва усп ла выйти изъ юношоскаго возраста, начала гіодвигаться къ старости съ такою быстротою, что роковаго ея стремленія немогла уже остановить никакая естественная сила. Власть королевская слаб ла въ ней часъ отчасу бол е, а своевольная шляхта, пе оживлеиная духомъ согласія, бол е заботилась о своихъ преимуществахъ, и ставила ихъ выше, пежели зак ны и гражданскій порядокъ (1). Напротивъ того Литовцы, пользуясь одНИ^ІЪ только правомъ сов та на сеймахъ, не осм ливались ставить препятствія великимъ князьямъ къ достиженію благод тельныхъ ихъ нам реній. А потому при конц царствованія Ягеллоновъ, и даже н которое время по прес ченіи ихъ линіи, въ Лнтв укоренялся порядокъ, который въ Польш давно пересталъ быть изв стенъ (2). Дикая и необразованная Литва, составивъ правильное государство, весьма естественно почувствовала необходимость въ утвержденіи, на незыблемомъ основаніи, внутренней безопасности н гражданскаго порядка. Упрочить то и другое могли только одни благоразумныя постановленія. Сос дство и дружескія, въ осо(1) Jaroszewicz, Obraz Litwy Т. 1, p. 130, (2) Czacki Obraz panowania Zygmunta Augusta, w pami§tnihach Wiszniewskiego T. 1, p. 279. 1
Стр.5
Акты,_издаваемые_Комиссиею,_высочайше_учрежденною_для_разбора_древних_актов_в_Вильне__Т._1-_Акты_Гродненского_земского_суда_(1).pdf
174 i6iS. deputat Brzeski r§k^ sw^., z WHkomierza deputat, Adam Micewicz Janut r§k^ •wlasnq;, z Nowogrodzkiego woiewodztwa Adam Poczopowski, z Рійвка Konstanty Chor^zy, съ повету Ошмянского депутатъ Себестыянъ Пруневичъ, z powiatu^ Orszanskiego deputat Stanislaw Podbereski. Который тотъ вьшисъ трибунальскій, за потребованемъ панаЮрія Годкинского до книгъ земскихъ Городенскихъ естъ уписанъ.
Стр.1
VII. газъ киіігн ЗА leas—«вгэ годы. лиетъ «•«. ИНСТРУКЦІЯ, ДАННАЯ ЧИНОВНИКАМИ , ДВОІРЯНАМИ И ПОЗЕМЕЛЬНЫМИ ВЛАД ЛЬЦАМИ ГРОДНВНСКАГО У ЗДА ДЕПУТАТАМЪ, ОТПРАВЛЕННЫМЪ ИЗЪ У ЗДНАГО СЕЙмика на ВАРШАВСКІЙ СЕИМЪ, КОНЮШЕМУ Вел. Ен. Лит. ХРИСТОФОРУ ХОДКЕВИЧУ И ГРОДНЕНСКОМУ подстолію ИВАНУ МИЦУТ , 3 іюня 1628 г. (*). Року тисеча шестсотъ двадцать осмого месяца іюня пятого дня. Иаструкцыя паномъ посломъ дана на сеймъ. Instructia od nas rad, urz§dnikow ziemskich, dwornych, grodzkich, rycerstwa, szlachty, obywatelow powiatu Grodzieiiskiego, z seimiku na seym trzyniedzielny Warszawski, Teh mosciom Panom poslom naszym od nas zgodnie obranym, Jego mosci panu Krzysztophowi Chodkiewiczowi koniuszemu W-o X-a Litt-o y panu Janowi Micucie podstolemu Grrodzienskiemu, w roku tysi^c szescseth dwudziestym 6smym dnia pi^.tego lunii dana. W kt6rey to Ich mosciom panom poslom zliecamy. Naprzod. Mai% Ich mosc panowie poslowie krolowi Jego mosci za oyeowskie o nas y rzeczypospolitey obmyszliwanie, a osobliwie za pracy, koszty, trudy woienne podzi§kowac. Na puDkta w instruetiey od krola Jego Mci podane tymze Ich mosciom panom poslom naszym plenariam facultatem daiemy stanowic to wszystko, na co b^dzie zgoda oboiga stanow, tak korony Polskiey iako y Wielkiego Xi§stwa Litewskiego, znaszai^c (*) Этотъ документъ зам чателенъ какъ Форма уполномочія посламъ, отправляемымъ на сеймъ, а вм ст съ т мъ объясняетъ состояніе края въ тогдашнее время, въ которое уже не только такъ называемые въ польекомъ войск „товарищн," но даже и ротмистры выбираемы были изъ неим ющихъ ос длостн, и даже не изъ шляхты. Такого рода войско, во время своихъ стоянокъ, д лало большія прнт сненія и насилія обывателямъ, и разные безпорядки въ ихъ нм ніяхъ. А потому дворянство поручаетъ посламъ просить короля и сеймъ объ изданіи строжайшихъ постановлеяій къ обузданію своевольства такнхъ ратниковъ, н запрещенія принимать въ число ротмистровъ и товарнщей, людей, не им ющнхъ ос длостн и не дворянскаго происхожденія.
Стр.2
176 1628. si§ w tym z Pany poslami Wielkiego Xi§stwa Litewskiego. A iezeliby przyszto do post^pienia podatkow, tedy Ich mosc nie pierwiey post§powac one mai^, azby porownanie wszystkich powiatow zgodnie stan^lo. A iz prze wielkie stacye y insze swowolne zolnierskie zdzierstwa znacznie tak poddani кгбіа Jego mosci iako y sam% szlaehtQ do wielkiey zguby przy wodz^,, tedy si§ serio o to Ich mos6 Panowie poslowie starac mai^, abyprawa na takowych swowolnych oboetrzone byly, y aby stacyey pieni^znych y podwod zabroniono. A ze to lupiestwo nabarziey st%d si§ dzieie, iz rotmistrze y towarzystwo albo nieosiadli albo nieszlacheckiego stanu, przeto si§ tez o to starac y prosic кгбіа Jego mosci, aby takowym listow przypowiednych nie dawano, ale liudziom zacnym w Wielkim Xi§stwie Litevvskim dobrze osiadlym dawane byly, y aby panowie rotmistrze towarzystwo y szlachcic6w dobrych zaoi^gali. Jeszcze Jego mosci Pana hetmana polnego postulata zaiecic, naprzod, aby Jego mosci expensa woienne piersze y poslednieysze bez dalszey odwloki zaplacono, bo idzie de reipublicae fide, ktora si§ zaptata xi^zgcia Jego mosci na dwoch seymach upewnila, idzie tez de securitate eiusdem, aby ochoty zacnych ludzi, ktorzy in durissimis temporibus zdrowie y substancy^, swoi§ dla obrony oyczyzny zwykli, nie odtr^cala. Druga, zeby B i r z e, zamek xi^z§cia Jego mosci, iako ante murale de aerario publico ludzmi et aliis necessariis durante bello opatrzony byl—pilno krola Jego mosci prosic maiq,. A iz si§ porty zamkn§ly y szkoda si§ ex portorio wielka dzieie, ze krolewiecki port zawarty, tedy w nagrod§ tego obiecal krol Jego mosc ze skarbu y rzeczpospolita koronna, co per diploma iest assecurowano, sto tysi§cy zlotych do skarbu Wielkiego Xi^stwa Litewskiego przez Jego mosci pana podskarbiego wniesc, czego si§ Ich mosc pauowie poslowie pilno domagac тв.щ. I natosmy si§ do tey naszey instructiey przy piecz§ciach naszych r^koma swemi podpisali. Dzialo si§ w Grodoie, dnia pi^tego Junii, roku tysi^c szes'cset dwudziestego osmego. Пры той инструкцыи печатей прытисненныхъ и рукъ подписаньіхъ естъ не мало, то естъ: Jarosz Woltowicz starosta Zmudzki r§k^ sw^,, Andrzey Masalski casztelan Brzescki r§k^ sw^,. Pawel Wollowicz starosta Grodzienski r§k^. Jan Alexandrowicz marszatek powiatowy г^кц, sw^,. Hrehory Massalski podkomorzy Grodzienski т^кц, sw^,. . Krzysztoff Totloczko pods§dek г^кщ, sw%. Ostaphi Kierdey, pisarz ziemski Grodzienski r§k^ sw^.. Jan Micutta podstoli Grodzienski r§k^ swq,. Jan Sopocko s§dzia grodzki rQkq.. Jan Sopocko r§kc|. Alexander Snarski pisarz Grodzki r§k^ swq,. Andrzey Piassecki stoluik Brzescki r§k^ sw^. И иншое шляхты подписовъ рукъ немало.
Стр.3
ч ш. ИЗЪ КНИГИ ЗЛ leSS-1639 ГОДЫ. Лаетъ $08 и с.іІЬд. 1699. ПРИВШГЛЕГІЯ КОРОЛЯ СИГИЗМУНДА III , УТВВРЖДАЮЩАЯ ЗА ТАТАРАШИ Ввл. кяяЖВОТВА ЛИТОВСКАГО ВС ПРЕИМУЩЕСТВА И ЛЬГОТЫ, ПОЖАЛОВАННЫЯ ИМЪ КОРОЛЕМЪ СИГИЗМУНДОМЪ АВГУСТОМЪ. ДАНА ВЪКРАКОВ 6 МАРТА 1595 г. (*). Року 1629 месеца Октебря 19 дня. На рокахъ судовыхъ земскихъ водле порадку статутового о светомъ Михал святе рымскомъ прыпалыхъ и судовне отправованыхъ, передъ нами Юріемъ Сопотькомъ судею, Крыштофомъ Толочкомъ подсудкомъ и Остафе мъ Еердеемъ писаромъ, врадниками судовыми земскими повету Городенского, постановившысе очевисто у суду Татарынъ повету Городенского князь Ясинскій, оповедалъ и до актыкованя до книгъ земскихъ Городенскихъ покладалъ листъ видымусъ короля его милости пана нашого милостивого, потребуючы, абы былъ до книгъ вписанъ. Еоторого мы врадъ огледавшы и читаного выслухавшы, велели есмо до книгъ уписать, якожъ уписуючы слово до слова, такъ се въ собе маетъ : Жыкгимонтъ третій, Божю милостю король польскій, великій князь литовскій, рускій, жомойцкій,. мазовецкій , ифлянтскій, а шведокій, кгодскій, вандальскій король, ознаймуемъ симъ листомъ нашимъ, жедалъ насъ ясне вельможный Ерыштофъ Радивилъ, княжа на Олыце и Несвижу, кграбя на Миру, абыхмо его жилости съ книгъ нашыхъ канцелярійскихъ видимусъ выдать велели, листъ продка нашого славное памети короля его милости Жикгимонта Августа, даный княземъ, уланомъ, хоружымъ, маршалкомъ и всимъ татаромъ, зоставуючы ихъ пры тыхъ вольностяхъ, которые были надали продки короля его милости , славное памети Жыкгимонта Августа, а такъ мы чынечы на жеданье его милости, тотъ листъ (*) Актъ этотъ зам чателенъ только потому, что обозначаетъ особенныя преимуще«тва, данныя ц лой народностн, поеелившейся въ Литв еще во время Витовта. ЧАСТЬ 11. • »'•';• 51
Стр.4
178 1629. продка нашого, короля его милости Жыіггтіонта Августа, въ метрыкахъ канцелярыи нашое доискатисе велевшы, въ сей нашъ листъ названый видымусъ вписати есмо розказали, и слово отъ слова такъ се въ собе маетъ: Жыкгимонтъ Августъ Божю милостю король польскій, великій^ князь литовскій, руокій, прускій, жомойтскій, мазовецкій и инныхъ ознаймуежъ симъ листомъ нашимъ нинешниыъ и на потомъ будучымъ, што первей сего за продковъ нашыхъ и за счастливого панованя нашого наданыи и упрывилееваныи вольности и свободы княземъ, уланомъ, хоружымъ, маршалкомъ и всимъ татаромъ,' которые оселости свое въ панстве нашомъ великомъ князстве Литовскомъ, маютъ, ино тыхъ часовъ, будучы намъ господару на с йме великомъ валномъ Городенскомъ, оповедали передъ нами князи, уланы, хорулше, маршалки и вси татарове панства нашого великого князства литовскаго о томъ, якобы въ статуте ново отъ насъ господара всимъ обывателемъ паньства нащого великого князства Литовского ку справовашо всякихъ справъ выданомъ, некоторые артыкулы противку вольностямъ и свободамъ ихъ одъ продковъ нашыхъ и отъ насъ господара наданшіъ, уфалены, а меновите дей въ розделе девятомъ артыкулъ третій, а въ розд ле второмъ-надцать артыкулъ пятый, имъ дотклйвые и вольностямъ ихъ шкодливыо описаны; зачыжъ они немалое уближене вольностей своихъ быти менуючы, били намъ чоломъ ижъ, быхыо ни въ чомъ правъ, свободъ и вольностей имъ наданыхъ ненарушаючы, пры моцы зоставили и никоторого уближеня намъ надъ право и вольности наданые прыйыовати недопустили, о чомъ и панове рады нашы ихъ милость духовны и свецкие, за ншіи залецаючы веру, цноту и охоту ихъ, которую они въ службахъ земскихъ военныхъ частокроть оказываютъ, насъ жедали. А такъ, кгдыжъ за дознанемъ веры, цноты ку службамъ нашымъ господарскимъ и земскимъ, тые подданые нашы, вси татарове панства нашого, великого князства литовского, отъ продковъ нашыхъ и отъ насъ господара наданыхъ зоставуемъ и то имъ симъ листомъ нашымъ утвержаемъ. Маютъ они во всемъ радитися и справовати въ справахъ своихъ заровне зъ иншыми обывательми панства нашого, в ликого князства Литовского, стану шляхецкого, потому яко и до сихъ часовъ вольностей своихъ ужывали и въ нихъ се справовали, а артыкулы выш й помененые въ статуте новомъ выданошъ описаны , то естъ въ розделе девятомъ артыкулъ третій, а въ розделе дванадцатомъ артыкулъ пятый и иншые вси артыкулы статутовые, которы бы правомъ и вольностямъ ихъ отъ предковъ нашыхъ и отъ насъ господара имъ наданымъ противны были, ничого вольностямъ и свободамъ ихъ шкодити и на переказы быти не жаютъ, вечными часы. И на то есжо уланомъ, хоружыжъ, жаршалкожъ и всижъ татарожъ панства нашого великого князства Литовского дали сей нашъ листъ, до которого есмо и печать' нашу прывесити розсказали. Писанъ въ Городне, лета Божого нароженя тысеча пятсотъ шестдесятъ осжого, жеся^ ца июня двадцатого дня. А для лешпое веры и твердости того нашого листу въ
Стр.5
Акты,_издаваемые_Комиссиею,_высочайше_учрежденною_для_разбора_древних_актов_в_Вильне__Т._1-_Акты_Гродненского_земского_суда_(2).pdf
o n E -ч: .А- т ;к ін:. Ва предисловги. Gmp. 8 Сшрока, 3 ониз5г — 10 — 14 — — 11 — '* 12 — — 14 — 14 снизу — 17 — 9 — — 2 сверху Ъ — Нашчатано: — — — — — Misellanea распаривали в рояности кладовъ Осоповъ гопы В ъ т е к с т . Стр. 1 — — 29 32 34 39 43 — 58 61 _— — Спгрока — — — — — — — — — — "— ~" 7 снизу Напеча іано: 9 — 13 — 7 оверху 4 — 6 снизу 12 сверху 10 снизу 8 — 11 сверху 14 — 17 - ~ — — — — — — — — — — • священника. ( сторонное ііравославную musalo тарость ъ пода вшы fidemz cum, къ zbudewawszy Aliexandra . стороннее православную, musialo старость зъ нодавшы, fidem cum въ zbudowaAvszy Alexandra, Сл Ъ. читать: Miscellanea — — — — — распарывали в роятности вкладовъ Осеповъ гоны
Стр.1