SS-SD9-V6
I
' ''f-VA Рстоенна»
" ' Я"ма Я э иина
Д.°Н8 ЛЭиин
ХРОНОЛОГЙЧЕСКЩ^а^1
Іи—.
изъ ио
^
перечень важн йшихъ данныхъ
ТОрІИ Рибири- .jOg^
Хот« Сябйрь., каііъ географидеско ^мя;
.ъ вдескихъ л топпсяхъ
уйоиинается виервые лиліь въ 1407 году, т яъ no мвн е
задол о до этого врем ни русскіе бол е иліг меи о ywce бы.пі :)ІІ;Іаомы
съ нею.
вь ХТІІ п іі , когда ійіъ криходллось
руссіснм
Юіі;Нуіо часть ея віі рвые ііос тя.пі pyceine килзья
здить ия ПОІІЛОНЪ 1,"І.
ііоліисо.иу хану. Чтоже каеа тся до западноіі ЧІК ГІІ Сіібііри, блпзвайиіеЙ
т Уральсііому хробт^ то опа была жІв стніі
еіцо і ь ХГ в іс . Честь перваго знако. стоа сь
оОитателпмю притдлежитт,
Сііиирсіпімн
предщгіимчишмт,
іювіородцамт,,
которые въ XI в. уж ий ли ст> піши торгбвыя еношенія, іірп
чсмъ вс народы, исивщіе у Уральсігаго хробпі, ло обіиізгі. стороламь
с верноЙ части онаго, быліі изв стиы ІІМЧ. mj\;u шкміемъ
ІОіры іг.ти Угры І
у. Древиіиішее нзв сті о cTo.iKKoiieiiiii imui'i'j
Ык і/іі^гі н стажительотв югровъ разнятсіі мояіду еооою Такь, Татіпцгі;і,
п Ііп.іямпіъ отпоси.ін Югру къ р к Югу, сиитомы С перпоІ) Двшйі-; Міі.і.тръ, втедъ
Onjitpciwfi иеішрііГЛа за іпімь н Флшоръ полагаліі, что Югра ішхо,і.ііласі. ii;t йср I'ax;.
.li'.Miiunaro морд, у Дустозерска, ые;ісду ІІечорою іг Ура.іимі,: Шлецерь іюсл допалі.
ятому зкі аію, шічитаіі р. Вычегду іояитю граппцею ІОгри; Гебргп іюлапілъ,
'ігп
Югорская леяЛі ііросіираяась отъ В лаго моря за Уралмкііі хрсбегь до pt.un ОГиі;
ЛёрборгБ іірииііммлі, ва древіпою Югру вев прострапство, лиас:пцеі'пп, с :і';іи,іго Уральзкаію
хревта, иа востокъ ва ітжпюіо OUT, до р къ Надима п Лг;і!іа:
іш ІІЗСЛІДІІвацію
фвврВу.швйа оісазынал-ки, что дрепиі|іі Югра, г.ъ обшарпояъ смысл , і;лкі, со
ііоііималіі иовгородцы ш. пврвыя г.римепа еуществованія руссквгп і сударстпа, iipdcni|іа.і,ігг.
иа сІ;іи'ръ no ирпбр^кі.ю Ледоіттаго оісеапа (ітъ ІОгпрсііаго шара ДО устьсні.
Та.іа, a иа uirh до;тіі;'ала вер^вьевъ Ло.івы и Выріеры И'ІІІІІІ;І(
па.'. л сп. Toft. губ.).
CaiiMb-jm. (Мухамедаііскай ііуішвнатпка, въ отпощеаіп і;і. русскоіі нсторііі, I'nii.,'
1Ж7 г.) полагаеіъ, что lOi'pa лежала рі Уралі.гкимі. хрі-біпмъ, и"'"'і іі ,'!. стіірпиачъОб)),
Хронолііг, иореч. важ. даи. ікъ истпріи Свборк.
1
Стр.3
2
родцрт ь съ этщій тограми мы. находимъ подъ
1032 г.
иродирііня.ш иоходд. щь ш ішщ
Вь этомъ году нопгородцы, подъ предводительствоИіъ Ул бл,
воротамъ, ЬвЬЬчившійся пеудачію^
таь-ь какі. оии бьпи ііоб .ясдены юграиіг, ,,н ІІСПЯТЬ иало
ихъ ішвратігшасіі, ио щош ттъ иогпбоша" ^).
простираясь до бсрегопі. р кй Алігь па вэеток , при чсмъ зам чаетъ, чтп „жителн'
ея ц до снхъ иоръ иаяыпаіотсн оиіу.шми, іі.мічісмь, которб no споіістиу
фтіскііх';.
пар чій, есть пе uuoe что, какъ діалектіічоское іт і испіе шіепп Угропъ". Ві. Кіті
болг.іиато чертежа, перііопачалыіоо состаплеіііе котораго отпосчггся і;ъ концу XVI в.,
сл д. по заііосг.аиіи Сіібири, ІОгр Ьтводптсіі м сто no спстсм р ки (.'осиы. У Карамзнна,
въ прнм ч. 1'Л кі. толу 1, чптаем-і.: .Л роерштейпъ иа карт Росііп полагаетъ
Югру ва Обыо. Досел іісторпкіі п І ОІ*І(1ІЫ папііі искалп Югры п.і берегахъ
10га, Дітпи п Меаенн. Оіпісаніе ііохода рбссіявъ въ землю Югорскую около 1500 г.
ясно доказывасп., что оиа была вв Кажчшимъ Иоясомъ. Имя осшикот. есть иовпе
татарскос: ііоііорііОТ) часть СпТиріі въ XIII в к , татары пазвалп ея Яіпте.іеіі уттиіиімк,
т. с. людьми діікияи".—Зам
ХПІ в. іісчсзаеті, въ папшхь- л топіісяхь, по оотавляя no себ
тішъ также, что вавввпів „Югра пли Угра" въ
іпікакііхъ сл довь;
толыси доиын еще с верііая часть Урала паіывается Югорскпми горамп, южпыіі берегт.
Карскаго зі.рря-ІОгорскіиіь, а цроливъ мсжду островолъ Пайгачемъ п иатврцкомъ—ІОгорскпмъ
шаромь. ІІрііводпмі. зд сь также ліобоііытпоі; ад нів одного ікъ
іі:іСл дователі.ч1, обьяспяюіце^ нсчезиовевіе л топпсішхъ югровь: „JSncvnuioc
иовеніе допо.хміо сн.іыіпю п. бокітиго парода Юірпоь и іюіш.існіе
ііаю пприФі Осіщковь .уіспша.ілкшп, іірсдіш.шить
іісчсзмношнііс.ісивъ
эти.съ іПіроОаяъ шождестоснность;
предполояачііе ато еще бо.і о им етъ зпачеиіе факта, что Ііогулы, жив\чціе
по р. Срсв ві. Березовскох^ округ , іі.ч ютъ сходство иъ оі,ічаяхь, пранахъ
и дажс иар чіп сі. Обсіспми Остнкамн, а ііііоіісхо-.іідепіе мпопіхъ собліп^ііпыхТ) шіеиъ,
Іі ісі. н горі. па с веріюмі, Урал , ЕОГСфыи по словамг, 1\туліі суть ппчто uuoe какъ
Гамо дскій іюроподь преясвяхъ О.-тицкііхъ иазвавійпріовавываетъ, что Остаки запимили
мііста далско иа запад , т. о. мі-.сга, прпіиідляі^виіін издавпа Югр Сл-Іідователыю no
пашрму ма иію. поприіеіпіміі cmpnnht должны ночктатьсн Остпки, т.- е. бывимя
Юіра п.т Уіра шівюроііч/іп,". (('ПІІСКІІ пае. м еть Тч)(іольской гуо., стр.
2
ХСІ).
) Обь юграхі. уиомяпуто только у Татцщліа, т, разлпчіп.іхъ жк .І ТІІІІП1
ІІІ.ІХЬ
спііскахъ ии ется указапіо вообще о песча^пюмъ ноход повгорбДЦевъ въ зто.м'!. году къ
жел зпымъ воротамъ. ЖеА зныя оорота по Соловьеву-Уральскія горі.і. ІІрііітдимі.
вытісиу нзъ Лорборга: „ІІоді. ііа:іваніі'мі, же.і .ітмъ поротъ раз міются опасігыя, a
Стр.4
ь
1096.
Подъ этимъ годомъ въ Несторовой л тописи занесенн первыя
п сколько обстоятельныя, хотя и изукрашенныя басяословіемъ,
св д нія объ юграхъ. Вотъ что еообщаетъ о иихъ л топись:'
' ,,Се же хощю сішати. яже слышахъ преже свхъ 4 л т^,
яже сказа мп Гюрятя Роговичь новгородецъ, глаголя сице: „яко
послахъ отрокъ свой въ Печеру, людя, иже еуть дань дающе
Новугороду; и ириіііедппо отроку моему къ ішмъ, а оттуду иде
въ Югру; ІОіщ оюе людье есть языкъ н мъ, и сос дятъ сь
Самоядью на по.іунощиыхъ смішнахъ. Юіра же рекота отроку
моему: „дивьно мы находцхомъ пюдо, еюже н смы слышали
преже сихъ л тъ, се же третъе л то поча бипт;
сумь горы заидуче оъ луку моря, нмже высопш ако до пебесе,
гі въ горахъ т хъ кличь великъ п говоръ, и с куть гору,1
хотяще
выс чися; гі въ гор той прос чено оконце малб,' и
туд мо.гвятъ, и есть нс рпзум ти языку гсхъ, но кажтпь
на жел зо и помаоають рукою, просяще оісел за; и аще шю
дасть имъ ножь ли, ли секиру, и они даютъ скорою (въ Л -
тописц П р яелавля Суздальскаго: соболи, куницу, белну) njboособливо
ст снсиныя камспннмп скалани м ста дорпгп. Такъ названъ Дербеитъ и ещ
хвогія другія горпыя ущелія въ АЗІІІ; такъ пазпаіш въ Европ одио м сто пижняго
Дупал педалеко оть Орсом пъ Сербііг, гд межд камешіыхъ ст пъ лежащіе въ русл
р ки поропі затрудішютъ про здъ. По дти(1-же причііп спмь СТЛНЧІІТРЛЬНЫМЪ ііменемъ
[явзвали ві. самой сЬверпоіі частн Руссіи трп особенкыя' м ста: одно находптся въ
ІЯ+іомъмор мсжду островомъ Соловсцкпмъ п островолъ Муксомом-і., лсжащимъ псдалёко
него па востнкы другое пр^дъ устьелъ Двппы на с воровостокъ яежду островомъ
іъюжскпмъ іі тпердпю землсю; третье мсжду Повло Зомлею п островокъ Вайг'ач№,
, •твёнпо, о-.коли нЬвгорвдцн, бтправясь ішйиою па югрові,, шли къ Жел .шымъ
оотимь, TO oil плыли тіют. no Bccft Двпи до ІИілаго моря, п по С в('[іііо.чу оіійшу
lu ЦовоП зсмли фрвшли і і, Обь. Такимъ образииъ, мы 'пашлп бы съ исторнчеркрю
остію тотъжв еіжвй отважвыИ пародъ, которыіі съ 9 стол тія ваправладъ путь
'! къ блпстатолыюИ Вачаитіи, въ пачал 11 у;ке можду лед)іііі.іхь глыбі. отдалепе
' 'ра въ ііутсшествіи, которои посл ііовгорялись такъ часто, что должио было
;ъ жіпшП іиімнтн жнтел й Югрів" (стр. 80-81).
•у і
і
Стр.5
387
ваніямъ въ т хъ случаяхъ, когда показанія врача должпы слуікить
основані иъ для разр шенія д лъ (П. С. 3. т. XXXII
У: 25,518);
б) о м рахъ къ обезпеііенію народнаго продопольствія въ
Иркутской губ., по случаю н урожая хл ба (М 25,519);
в) о пожалованіа знаковъ на вивера Сибирскому полку
(№ 25,563);
г) объ отсылк помгьщгічыіхъ крестъят, за порубку л -
сово, оь Сибиръ иа поселеніе, вслуча
негодности ихъ въ реіфуты
(№ 25,581);
д) о ваішн ніи хл бомъ с льскихъ магазииовъ въ Ецренскомъ
у зд (№ 25,591) и
е) объ отвод земли къ Иркутской фаянсовой фабршт,
пргтадлежащей купцу Солдстову, и о причисленіи къ оной
фабрик , мастеровыхъ и рабочихъ людей изъ ссильныхъ, иа
осиованіи вриложеняаго при семъ положенія {Ж 25,701).
1815.
11 марта—высо . повел но: всл детвіе педостатт врачей
въ Сибири, назначить егода оныхъ, изъ воснитанник,овъ учебныхъ
заводеній, на сл д. осиованіяхъ: 1) чтобы л кари, оирод лясмые
иа и ста въ Сибири съ штатиымъ лсалованьемъ, неярем шіо оетаііалйеь
въ тамошиемъ кра на служб шесть л тъ; 2) чтобы
они награзкдаемы были при опред леніи чиноиъ титуляриаго сов тишіа;
3) чтобы опред ленныиъ въ Камчатскую область, въ Илиігу
и въ Иркутскую губ., по уваж нію чрезвычайпой отдалеиностіг
ейхъ м стъ, выдано было каждому на путевыя издержіш ио 600
рублей, а опред леннымъ въ Томскую и Тобольскую губ. каждому
по 400 руб. изъ госуд. казначейетва, сверхъ ел дуюіцпхъ иа 2
лошади прогонныхь денегъ (П. С. 3. т. XXXIII № 25,791).
Стр.1
3B8
— 30 сентября—высоч. пов л но каждоиу назначенному изъ
Европейской Россіи въ Сибирскія губерніи чиновнику или кан-.
целярскому слуоюгшелю віідавать изъ госуд. казнач., no пріібытіи
въ Сибгірь и вступ.геніи въ долоюность,—ъодоші невзачвтъ
окладъ эюалованъя (JV 25,957).
— Управляющимъ Яковлевмшмъ завоцомъ, і.-упцомъ Зотопымъ,
начатъ каналъ для соединенія Обскаго бассейна съ Волоісскимъ,
•,, между р. Чусовою п р. Р шеткокі, вііадаіоіцею въ Исеть, который
и былъ прокопанъ ца дв
версты, віириною въ са'/К,еііь.
(Раньше этого времени также д лались поиытки устроить подобный
канадъ для соедененія Обеиаго бассейна съ бассейіюиъ
ближайшей Европейской р ки; такъ ііредлагалосъ, •для еоедииенія
p.p. Оби съ Печорою, прокошть каналъ черезъ Уральскій хребетъ,
между р. Собыо, притокомъ Оби и р. Уеою, прит. Печоры,
но предііодбженіе это не бнло одобрено, по ;-!начителыіости издержекъ
па устройство сообігі,енія въ краю вовие ненаселениомъ
и совершевно дикомъ. Зат мъ, in> ISi l г. иупецъ Латкинъ
пр длагалъ составить кампапію для роедикенія каналами p.p. 06pt
съ Печорою и посл дней сь р. Выиегдою, прито:;омъ О в. Дітны,
съ ц лыо доставлять л еъ изъ Обекаго и Печорскаго бассейноііъ
къ Архангельекому и Петербургекому портамъ;
но предиоложмів
это осталось безъ посл дсткій. Для соединенія бассейна Oocitaio
съ Болоюскимъ, въ 1816 и ІВЗі г.г. были д лаеии ИОІІЫЛ
йзыеканія, и въ аіір л 1839 г. иредставлені. былъ ііроэістъ о
соедипеніи ихъ посредствоыъ канала между p.p. Чусопою и Сыс
ртыо, впадаюіц іо ві- Исеть, на устройство коего исчислеио ио
см т до 10,000,090 руб. Но сумма ата была іірішіяна далеісо
иревышающею ожидаемуго огь предіюложеішаго ианала пользу,
если считать количество товаровъ Кяхтинсісой торговли, иеревозимыхъ
л томъ язъ Сибири въ Европ. Роееію и обратпо не бол е
Стр.2
389
500,000 иудъ іі иринявъ во вішманіе, что большая чаеть оныхъ
должпа досташіяться на срога въ Кяхту и Нижній-Новгородъ,
почелу ііромыиілеіпшки до необходююста всегда цредпочтутъ сухонутііую
доставку продолжитізльному водному пути. См. Гагемейстера
т. II, стр. 667—663). ,
— Якутъ Максгшъ Лпховъ оті;рылъ на С верномъ океан
Васильевскій и Семвновспій острооа (оба небольшіе' острова,
лежащіе додл , къ зашіду огь о-ва Столбоваго. См. Словарь
Оемеиова т. IV стр. 544).
— -За Байкаломъ появилась еибирская язва (Годепштромъ, 70).
— Всл дствіе сішр иствоііавшнхъ ыеисду якутами въ Среднеісолыискомъ
и Зашнііерскомъ скругахъ сифшшса и проказы (elephantiasis),
no ішсоч. ііовел иію, од'правился сюда, для ирекраідеиія
этихъ бол зней, докторъ Геслейт, оказавшій огромную ішльзу
страждущіімъ (къ сожал нію, благотворная его д ятельиость была
непродо.іжительна, ибо онъ уМръ въ 1817 г. жертвою еуроваго
кдимата. „Смерть его была невознаградимой иотерей для Сибири".
„Имя его и до с го вреиени съ благодариостыо всиоминается
въ томъ кра " . См. Вагииа трудъ о Сперапскомъ, т. I,
стр. 525 8
-2
82
).
) Геслейиъ бнлъ главнымъ медикож Якутской областн и, по спид тельстиу
Гсдеиштрома, ,,былъ одшгь изъ благотворителыі йшихъ мужсй сіюого врем пи-, ні) іі|мітомъ
им лъ величайшія страниости". Ни оть кого опъ ие іірцііилалъ деиегъ за л -
ченіе, нли даіке подарковъ; большую часть жалошшыі своего оігь оставлялъ въ каапачейств
и .бралъ только то количество, коюрое считалъ иеобходпмымъ иа свос скудпос
содсржаиіе. Едвали какой лпбо ДПІПІКЪ ііов йшихъ времйъ могъ преизоЯти его
въ образ зкизіш. Готовпость помогать блпжпему была въвемъ бсзііріім рііа!і. Зииою»
вь жестсічайшую стужу, яосіілъ оиъ л тиее платье: мупдиръ, віляпу и р дко сукоипыіі
плащъ. Когда по высоч. ііовол иію іюручеио было Рсслсгшу отрядить въ м ста
распространенія вышеупомяпутыхъ бол зпей одиого тъ ііодчшіенііых,
ь сму л кароГі.
то ояъ взялся самъ псполнить это п, пе взирая па свои престар лыя л та (ему било
за 10 л іъ), отправился въ Срвднеколішекь. Изъ Якутска вы халъ оні въ октябр
Стр.3
S90
—• Въ этомъ году былъ присланъ листъ Евангелія отъМатфел,
переведенный на калмьщкій языкъ, къ Хорцнскому бурятсімжу
тайш Годсонову. Такъ какъ этотъ посл дній отв чалъ, что монгольскій
и калмыцкій языки различны'и ііохоиу нельзя „исправно^
читать этотъ листъ, а если его перевести на монгольскій, то
братскіе ыогли бы тогда читать его, то по этоиу поводу возшшіа
ііродоляштельная церепжска вообще о введенііг христіанства между
бурятами, которая однакожъ, по свид тельсгиу Вагина, не привела
къ положнтельнымъ результатааіъ. Сл дсгвіемъ этого было
только то, что для перевода ев. Писанія на монгольскій яз. были
избранн двое зайсановъ, незнавшихъ русскаго яз., которыиъ ио
этому данъ одинъ толмачъ и зат мъ они отііравлены въ Петербургъ
въ декабр 1817 г. На переводъ Евангелія на бурятскій
яз. и изданіе этого перевода Хоринцы иожертвовали 11,480 руб.
Но въ 1820 г. генерал-губернаторъ Спераяскій уже получилъ
Шмидтовъ псреводъ Евангелія на монголо-бурятскій яз.;
каког.ой
и разослалъ къ миссіонерамъ, тайгаамъ и бандидо—'лам (Вагипъ,
т. I, стр. 270—272).
— Изданы узаконенія и раеиоряж нія:
а) о предоставленш ясачнымъ воъуламъ зв риной и рыбной
ловли во вс хъ смежныхъ л сахъ и водахъ; объ отвод
гшъ опред лепнаго колтества пахатной с нокосной земли;
н, ие смотря иа стужу, въ сукоішомъ плать . Дорогою, чтобы рогр ться, оиъ прнііуждсііъ
былъ часто сл зать съ лошади, б гать и кувыркаться. Такнлъ способомъ
оігь про халъ бол е 1,500 иеіістъ, ио ознобнлъ ссб погн. Его уже въ теплой одеягд
u иа иоснлкахъ доставнли въ Оредпоколыискъ. Зд сь отр залъ оігь самъ себ иоисвыв
пальци и-чёрезі полгода скоичался. Среднеколымскъ—сііраведливо зам чаотъ
Гвдепштромъ—долженъ гордиться прахомъ этого друга челон чсства. Сорокъ л тъ
оігь служнлі) въ Онблрн іі долго былъ въ Камчатк . Посл иего осталось множсство
рукоішсей, перешедшихъ къ цасл дшікауъ (Гедеииітромъ, Охрывкіі о Сибнри
етр. 117—118).
Стр.4
391
объ оставленіи ихъ при прежнихъ иоішнпостлхъ н о иріученін
ихъ къ ос длой жизни (П, С. 3. т. XXXIII № 25,763);
б) о небытіи въ Яііутсііой области пріокурору ц обч. шіравленіи
сей должіюсти тамоппіему у здному стряпчему, под'і) именемъ
областного стряпчаго, съ иолнымъ црокурорсіпшъ жалованьвмъ
(№ 25,783);
в) о перенесеніи Охотстго порта на мшперыа береіъ
р ки Кухтуя {КІ 25,793);
г) о дозволеніи строіть въ Сибири дереопнныя церкви
(№ 25,860);
д) объ отправленш военной экспедиціи въ Киргизскую
степь, д.гн понуждепін ккртзовъ къ вознаграоісдеіию за разграблениые
карапаны ц длн производства изсл доваииі no
оказавшимсп оъ степи пріискамъ свипца и разпыхь друіихъ
металловъ и минераловь (.№ 25,865);
Камчатк и Гижиг
е) о доставленіи оі'ъ ііазпы иродовольствія находящимсіі въ
казачьим н ішжнихъ военны. ь чиіювъ
д тямъ на общемъ о людяхъ сего рода иоложенія (№ 25,959).
1816.
Вб ннбю 'Jiicne/umieio наидепы въ Кпргизсіаіхъ степихъ жел
зныя, м дныя іі сребросіяіпцовыя руды.
— Отісрытіе въ Ирісутск биржсвспо щш.
— Оісоло этого жс времеии начали устраііпаться первын окел зпыя
дороігі въ Снбири, для церішки руды; одна іш> них'і>,
ііроведепііая отъ Зм ииогорскпго рул,ііиі;а до завода того же іімеии,
щ иротяжепіи иочти двухъ верстъ, иачалась іюстроіішо имеііво
въ этомъ году (Жел иііыя дороги па Урал давпо пс цовость—
Стр.5