В статье рассматриваются герменевтическое содержание понятия фразировки, образная структура стихотворного произведения, макрофразировка как единство внешнего и внутреннего построения стихотворного произведения. <...> Таким чином, наявним є залучення голосу у процес когнітивного дослідження версифікаційного тексту, що потребує звернення до поняття фразування тексту. <...> Старогрецьке поняття фразису «охоплювало і мову у загальному значенні, і побудову мови, й особистості її екстеріоризації, дикцію» [2, с. <...> Термін «фраза», що являє собою закінчений зворот мовлення, речення [3, с. <...> 700], є основною одиницею мовлення, що виражає закінчену думку, змістовою єдністю, цілісність котрої створюється за допомогою інтонаційних засобів, а також певною синтаксичною структурою [1, с. <...> Поняття фразування визначається, також, як застосування надсегментних фонетичних засобів (паузація, темп) для виразного читання [4, с. <...> Схоже визначення фразування надають О.В. Александрова та Т.Н. Шишкіна: «Фразування – використання мовцем надсегментних фонетичних засобів; розміщення пауз у потоці мовлення, що обирається мовцем» [5, с. <...> Таким чином, поступово здійснюється звуження значення поняття фразування. <...> Подібно до розподілу поетичних образів на макро- та мікро- образи, можливе виділення та вивчення особливостей макрофразування віршу. <...> And though the fields look rough with hoary dew, All will be gay when noontide wakes anew The buttercups, the little children's dower – Far brighter than this gaudy melon-flower! <...> У зазначеному вище вірші наявні такі <...>